Того року, коли стався крах, 850 тисяч просто так випарувалися.

У день, коли розбив телефон, я видалив усі торгові додатки. Цілий місяць ховався — не наважувався читати повідомлення від друзів, не відповідав на дзвінки з дому. В голові крутилися лише два слова: все скінчено. Дивлячись на обнулений баланс рахунку, я поклявся — у цьому житті більше ніколи не зв’яжуся з цим.

Але безсонні ночі були надто довгими.

Ота впертість, небажання здаватися, мов цвях, сиділа в серці — невже кілька років праці просто так змарновані?

На початку року в кишені залишилося лише 3000U. Я дав собі останній шанс: тільки цього разу, якщо все програю — піду назавжди.

Жодних секретних прийомів, просто вбив собі в голову правила:
Починав з 2200U, навіть якщо бачив класну можливість — відкривав позиції не більше ніж на 40% депозиту, решта — недоторканний рятівний фонд. Лінія стоп-лоссу — і жодних вагань, пробило — одразу різав, ніколи не чекав на диво. Як би не росло — не гнався за хаями, як би не падало — не ловив дно. Гарний ринок — працюю з сильними монетами, кепський — відкриваю шорт, аби вижити.

Пам’ятаю, одного разу зловив ідеальний момент — за десять хвилин рахунок виріс на 5000U. Бачачи, як цифри летять вгору, не захоплювався — 30% прибутку залишав на гру, 70% одразу виводив на кишеню.

Ось так, крок за кроком, не лише повернув попередні 500 тисяч збитків, а ще й заробив зверху 300 тисяч.

Тепер по-справжньому зрозумів: у крипті виграє не той, хто найбільше заробляє, а той, хто може витримати. Залізна дисципліна в торгівлі, контроль жадібності й випадкових надій — це куди цінніше за будь-які інсайди.

Ці слова адресую лише тим, хто справді хоче вижити.