Ті, хто грає на пониження, завжди люблять вгадувати вершину, постійно тицяють пальцем вгору, намагаючись зловити цю найвищу точку. Але знаєш що? Вони її ніколи не досягають.

Навіть якщо їм дійсно вдається випадково вгадати вершину, результат такий самий, як у того сусіднього PIP-коїна — не обвал, а повільне і нудне зниження. Такий рух найбільше вимотує: поступово з’їдає фінансування шортів і водночас дає лонгам достатньо часу, щоб утекти.

Зараз на ринку популярна якась магічна ідея: фінал альткоїнів — це нуль, просто шорти і все. Ця думка вже стала колективною ілюзією. Думаєш, маркетмейкери про це не знають? Їхні коси вже давно націлені саме на шорти — цю жирну здобич.

Чому шортити найлегше? Бо вони взагалі не ставлять стоп-лоси. Вони впевнені, що ціна монети обов’язково впаде до нуля, і постійно додають у позицію, підвищуючи середню ціну входу. А лонги? Ми їмо м’ясо і паралельно думаємо, коли зафіксувати прибуток. Курс трохи відкотиться — частину фіксуємо, ніби гроші з землі піднімаємо.

У таких монетах, як LUNC, чим сильніше впертість у шортів, тим легше жити лонгам. Ринкові закони настільки прості й жорсткі.