Банк Хуася випустив облігації на 600 мільйонів юанів! Перша в історії токенізована облігація в цифрових юанях

Пов’язаний із китайським урядом публічний фінансовий інститут Huaxia Bank випустив токенізовані облігації на 4,5 млрд юанів (600 млн доларів США) з метою зменшення тертя під час клірингу шляхом усунення посередників у процесі аукціону. Ці урядові облігації на блокчейні емітуються компанією Huaxia Financial Leasing, дочірньою структурою Huaxia Bank. Юаневі облігації пропонують власникам фіксовану прибутковість 1,84% на три роки, а частки облігацій виставляються на аукціон виключно для власників цифрового юаня Китаю.

Ексклюзивний аукціон цифрового юаня започатковує нову модель випуску облігацій

Ця емісія юаневих облігацій на 600 млн доларів від Huaxia Bank використовує безпрецедентний спосіб розміщення: аукціон відкрито лише для власників китайського цифрового юаня. Такий обмежений формат випуску надзвичайно рідкісний на світовому ринку облігацій, адже традиційні облігації зазвичай доступні для всіх кваліфікованих інвесторів, аби максимізувати розмір підписки та забезпечити конкурентне ціноутворення. Вибір Huaxia Bank працювати лише з власниками цифрового юаня свідчить, що головною метою цього випуску є не тільки залучення коштів, а й тестування й просування застосування центральної цифрової валюти (CBDC) у фінансовій інфраструктурі.

Кого включають власники цифрового юаня? Наразі цифровий юань у Китаї все ще перебуває на стадії пілотного впровадження, переважно у таких містах як Шеньчжень, Шанхай, Пекін. Серед власників — учасники пілотних проектів: приватні споживачі, корпоративні клієнти та установи, які мають бізнес із банками-учасниками експерименту. Зазвичай ці користувачі відкриті до нових фінансових технологій і вже пройшли ідентифікацію для цифрового гаманця юаня, що дозволяє Huaxia Bank знизити витрати на KYC (знай свого клієнта).

Дизайн аукціонного механізму також заслуговує уваги. Традиційний випуск облігацій потребує інвестиційного банку як андеррайтера, який відповідає за ціноутворення, дистрибуцію та стабілізацію ринку. У цьому процесі залучаються численні посередники, кожен із яких стягує плату. Huaxia Bank за допомогою блокчейн-технологій напряму продає облігації інвесторам, повністю минаючи посередницькі ланки. Інвестори можуть брати участь в аукціоні безпосередньо у своєму цифровому гаманці юаня: облігації отримує той, хто запропонує найвищу ціну; увесь процес є прозорим і миттєвим.

Вартість такого безпосереднього формату істотно знижується. Традиційна андеррайтерська комісія під час випуску облігацій зазвичай становить 0,5%-2% від обсягу, що для суми 600 млн доларів означає економію від 3 до 12 млн доларів. Заощаджені кошти частково можуть бути спрямовані на зниження вартості фінансування (для емітента) чи підвищення прибутковості (для інвестора), підвищуючи загальну ефективність ринку.

Технічна архітектура токенізованих облігацій та революція у клірингу

(Джерело: RWA XYZ)

Токенізовані юаневі облігації дозволяють зменшити кількість посередників у клірингу, скоротити час розрахунків і знизити вартість операцій. На традиційному ринку облігацій від виконання угоди до остаточного клірингу зазвичай минає T+2 (два робочі дні після дати угоди), і цей процес залучає численні клірингові палати, кастодіальні банки та розрахункові системи. Кожна ланка додає часу, вартості й ризику невиконання.

Токенізовані облігації Huaxia Bank використовують смарт-контракти для автоматичного клірингу. Коли інвестор виграє аукціон, смарт-контракт автоматично списує відповідну суму з його цифрового гаманця юаня, а токенізовану облігацію зараховує на його рахунок. Увесь процес відбувається на блокчейні миттєво — справжній T+0 (миттєвий кліринг). Таке підвищення швидкості клірингу не тільки покращує користувацький досвід, а й значно знижує ризики клірингу та потребу у капіталі.

З технічної точки зору, швидше за все, Huaxia Bank використовує дозволену (permissioned) блокчейн-мережу, підтримувану китайським урядом, наприклад BSN (Blockchain Service Network) чи спеціально розроблену інфраструктуру для цифрового юаня. Хоча ці мережі є дозволеними (а не відкритими permissionless блокчейнами), вони все ж надають основні переваги блокчейну: незмінність записів, автоматизоване виконання смарт-контрактів і багатосторонній консенсус.

Три основні технічні переваги токенізованих облігацій

Нульові посередницькі витрати: минаючи інвестиційні банки й брокерів, економиться 0,5%-2% андеррайтерської комісії

Миттєвий кліринг: скорочення з T+2 до T+0, зниження ризиків і потреби в капіталі

Прозоре відстеження: блокчейн фіксує всі угоди та зміни власності, спрощуючи аудит і регулювання

Фіксована ставка на три роки у 1,84% також є показовою. Цей рівень нижчий за прибутковість аналогічних облігацій уряду Китаю (зазвичай 2%-2,5%), що свідчить: Huaxia Bank готовий нести певні витрати заради експерименту з токенізацією. Інвестори погоджуються на нижчу ставку, ймовірно, через інтерес до нових технологій або очікують, що ліквідність і зручність торгівлі токенізованими облігаціями на вторинному ринку компенсують цю різницю.

Суперечності та стратегічний розворот у політиці КНР щодо блокчейну

У 2025 році Китай змінив підхід до стейблкоїнів і криптовалют, зробивши ставку на розробку центральної цифрової валюти (CBDC) та дозволених державою блокчейнів, оскільки цифрові активи набули геостратегічного значення. Ставлення уряду КНР до стейблкоїнів і криптовалют постійно змінюється: то забороняє, то послаблює регулювання, дозволяючи приватним компаніям працювати у цій сфері.

На початку серпня влада жорстко розігнала місцевих брокерів і фінансові компанії за організацію семінарів про стейблкоїни всередині країни, наказавши скасувати всі заплановані заходи та припинити публікацію аналітики на цю тему. Як повідомляє Bloomberg, тоді регулятори КНР турбувалися, що стейблкоїни можуть бути інструментом шахрайства. Менш ніж за два тижні з’явилися повідомлення, що уряд розглядає легалізацію приватних юаневих стейблкоїнів для підвищення ролі юаня на валютному ринку.

Китайські технологічні гіганти, зокрема Alibaba, Ant Group і JD.com, сприйняли це як зелене світло для розробки токенів, прив’язаних до юаня. Але вже в жовтні попередження Пекіна щодо приватних стейблкоїнів призупинило ці плани. Така непослідовність демонструє, що серед китайських регуляторів досі немає єдиної думки щодо криптовалют: одні виступають за повну заборону задля фінансової стабільності та контролю над капіталом, інші — за використання блокчейну для підвищення ефективності фінансів у контрольованих умовах.

Випуск юаневих облігацій Huaxia Bank і є компромісом у цій суперечливій політиці: використання блокчейну й токенізації, але виключно в рамках CBDC й лише через державний фінансовий інститут. Такий шлях «керованих інновацій» одночасно задовольняє потребу в технологічній модернізації та гарантує повний контроль уряду над системою.

З геостратегічної точки зору, прагнення Китаю розвивати цифровий юань і токенізовані облігації має на меті кинути виклик доларовій домінації у світовій фінансовій системі. Сучасний глобальний ринок облігацій значною мірою базується на доларових розрахунках, а система SWIFT і американські клірингові мережі дозволяють США впливати на інші країни через фінансові санкції. Китай розраховує за допомогою цифрового юаня та блокчейн-клірингу створити альтернативу, що оминатиме доларову систему.

Транскордонні амбіції Шанхайського Центру цифрового юаня

У вересні Народний банк Китаю створив Центр операцій із цифровим юанем. Його розташовано у Шанхаї, і він відповідатиме за транскордонні розрахунки та інші блокчейн-проекти. Відкриття цього центру знаменує початок етапу інтернаціоналізації цифрового юаня після внутрішнього пілоту. Вибір Шанхаю як місця розташування є знаковим, адже це фінансовий центр країни й плацдарм для інтернаціоналізації юаня.

Транскордонний кліринг — ключова задача Центру цифрового юаня. Наразі Китай веде масштабну торгівлю з країнами «Один пояс — один шлях», але більшість розрахунків іде у доларах. Це не тільки збільшує витрати на конвертацію й валютні ризики, а й піддає Китай ризику фінансових санкцій з боку США. Цифровий юань пропонує альтернативу: китайські компанії можуть розраховуватися з партнерами безпосередньо в цифровому юані, повністю минаючи долар і систему SWIFT.

Випуск юаневих облігацій Huaxia Bank можна розглядати як репетицію цієї транскордонної стратегії. Хоча наразі облігації доступні лише для внутрішніх власників цифрового юаня, створена технічна й операційна інфраструктура легко масштабуватиметься на міжнародні сценарії. Надалі Китай може випускати токенізовані облігації в юанях для інвесторів із країн «Один пояс — один шлях», які купуватимуть їх за цифровий юань із миттєвим клірингом на блокчейні. Це відкриє новий шлях для інтернаціоналізації юаня.

Розробка інших блокчейн-проектів свідчить, що амбіції Китаю щодо застосування блокчейну не обмежуються лише облігаціями. Ймовірні напрями: токенізація акцій, сек’юритизація нерухомості, фінансування ланцюга постачань, транскордонні платіжні мережі на блокчейні. Шанхайський центр стане інкубатором і координатором цих інновацій, допомагаючи Китаю вибороти лідерство у глобальних блокчейн-фінансах.

З погляду регуляторної філософії, Китай і США йдуть різними шляхами. США поступово відкривають крипторинок, дозволяючи приватним компаніям запускати біржі й випускати стейблкоїни в умовах суворого регулювання. Китай же дотримується моделі «державного лідерства»: забороняє приватні стейблкоїни та децентралізовані біржі, водночас активно впроваджуючи CBDC і блокчейн-додатки через державні інститути. Яка модель виявиться успішнішою — покаже лише час.